Заява Мартінеса про «Ман Юнайтед»: цифри трансферів свідчать про інше

Поразка «Манчестер Юнайтед» від «Атлетіко» в Лізі чемпіонів відійшла на другий план після різкої заяви Лісандро Мартінеса. Захисник публічно розкритикував керівництво клубу й назвав технічного директора Джейсона Вілкокса — зазвичай футболісти собі такого не дозволяють. Утім, фінансові показники «червоних дияволів» вибудовують іншу картину, ніж та, яку представив аргентинець.

«Я мушу сильно себе стримувати, але іноді це відображення того, яким наш клуб є наразі, — сказав Мартінес в інтерв'ю Amazon. — Торік ми провели фантастичний сезон, і тепер очікуємо більшого від верхів, від керівництва — щоб вони приводили більше гравців для конкуренції, бо багато команд теж підсилилися. Я очікую більшого від нашого технічного директора. Мушу бути чесним. Не можна постійно міняти, міняти, міняти тренера. А як щодо інших ділянок? Більше сказати не можу».

Критика трансферної роботи клубу лунала й раніше — результати лише підлили масла у вогонь, адже «Юнайтед» має лише дві перемоги в дев'яти матчах. Проблеми очевидні: Люк Шоу залишається єдиним досвідченим лівим захисником, а єдиний профільний форвард Беньямін Шешко пропустив усю передсезонну підготовку через травму.

Курс INEOS передбачає посилення однієї зони щосезону. Цього літа ставку зробили на центр поля — прийшли Андрей Сантос, Юрі Тілеманс і Карлос Балеба. Підсилення в опорній зоні справді було нагальним після відходу Каземіро, а повернення до єврокубків робить календар значно складнішим.

Чистий видаток «Юнайтед» цього літа — €118 млн, це 11-й показник у світі. На трьох новачків витратили €173,2 млн, а заробили на продажах €55,7 млн, з яких €44 млн приніс перехід Расмуса Гойлунда до «Наполі» на постійній основі. За витратами клуб 14-й у світі, за доходами — лише 49-й, і проблема продажів супроводжує «Юнайтед» уже десять років.

Обмеження фінансового фейр-плею та виплати за попередніми трансферами звужують простір для маневру. Через величезні зарплати клуб регулярно не може позбутися непотрібних гравців. Цього літа це боляче вдарило на прикладі Джошуа Зіркзее та Маркуса Решфорда, а серйозна травма Мануеля Угарте взагалі унеможливила його продаж.

Можна справедливо стверджувати, що Майкл Каррік заслужив на більшу підтримку цього літа після того, як повернув клубу Лігу чемпіонів. Але водночас нерегулярні виступи в найприбутковішому клубному турнірі суттєво обмежують спроможність клубу витрачати. Призові, телетрансляції та продаж квитків у Лізі чемпіонів можуть приносити понад €100 млн за сезон, а з останніх п'яти кампаній «Юнайтед» пробивався туди лише двічі.

Цей сезон — п'ятий для Мартінеса на «Олд Траффорд», і лише вдруге за цей час «Юнайтед» грає в Лізі чемпіонів. Попри брак регулярних єврокубкових доходів, за цей період клуб витратив €1,12 млрд на нових гравців — це третій чистий видаток у світі (€775 млн). Серед англійських клубів більше витратив лише «Тоттенгем», а загальні витрати «Юнайтед» перевищують показники решти «великої шістки» АПЛ.

Відколи сер Джим Реткліфф та INEOS узяли під контроль спортивний напрям перед сезоном 2024/25, чистий видаток клубу становить €407 млн — більше, ніж в «Арсенала», чинного чемпіона Прем'єр-ліги. Для порівняння: «Реал» (€262 млн) і «Барселона» (€91 млн), яких вважають двома найбільшими клубами світу, за цей самий період витратили значно менше.

Отже, твердження, ніби «Юнайтед» останніми роками витрачав недостатньо, не витримує критики. Однією з головних проблем після відходу сера Алекса Фергюсона були саме мільярди, марно витрачені на трансфери й зарплати, — вони й привели клуб у нинішнє становище. Безперечно, найбільшою проблемою залишається родина Глейзерів, яка за два десятиліття стала справжньою п'явкою на тілі клубу, коштувавши йому понад €1,3 млрд у вигляді відсотків за боргами, виплат і дивідендів.

Співпраця INEOS із Глейзерами, звісно, наражає їх на критику — у деяких питаннях цілком заслужену. Але очевидно, що вони прагнуть повернути клубу фінансову стабільність. Звинувачувати «Юнайтед» у браку витрат просто некоректно, хоч заяви Мартінеса й підіграють частині вболівальників. Коли в клубі все не гладко, критика зазвичай летить у бік власників — і аргентинець цим користується. Його слова підхоплять і проголосять героєм, але чому він мовчав раніше?

28-річний Мартінес спілкувався з журналістами після перемоги «Юнайтед» у стартовому матчі Ліги чемпіонів — жартував і сміявся. Чому ж тоді не озвучив своїх претензій? Від закриття трансферного вікна минуло шість тижнів, і Мартінес заговорив лише тепер, коли невдоволення навколо клубу зростає. Важливо нагадати: його виступ припав на час переговорів щодо контракту — угода спливає в кінці сезону, хоч клуб має опцію продовження на рік.

Так, чистий видаток «Юнайтед» цього літа був менший, ніж у трьох клубів, що підвищилися в класі. Але стверджувати, що розв'язання всіх проблем — це просто витрачати більше, нерозважливо. Якщо Мартінесу та іншим провідним гравцям справді давали обіцянки щодо проєкту й не виконали їх, вони мають право почуватися ошуканими. Проте сам Мартінес передусім повинен дбати про власну гру, яка поки не дотягує до належного рівня.