Манчестер Юнайтед має завершити експеримент із Керріком

Манчестер Юнайтед останніми роками змінював тренерів одного за одним і жодного разу не дав проєкту справжньої підтримки. Це одна з багатьох проблем клубу, але зараз настав момент завершити експеримент із Майклом Керріком. Призначення 45-річного фахівця на постійній основі було помилкою: і вболівальники, і керівництво піддалися враженню від удаваного сильного фінішу сезону. Після того як Керрік замінив Рубена Аморіма, його результат справді був видатним — кращим за показники будь-якого іншого клубу Прем’єр-ліги, — але багато хто зручно ігнорував те, що Юнайтед грав лише раз на тиждень. Постійне призначення було простим і найдешевшим рішенням. Англієць заспокоїв команду після Аморіма й добре попрацював, щоб клуб отримав фінансову вигоду від участі в Лізі чемпіонів.

Власники мали проявити далекоглядність і розуміти, що результати виглядали кращими через відсутність єврокубків. Натомість вони не схотіли бачити правди, піддалися емоціям і проігнорували тривожні сигнали в глибших статистичних показниках. Старт нового сезону став суцільною катастрофою, а дном стала принизлива поразка від «Комо» з рахунком 1:4. Пізній гол Джошуа Зіркзе дозволив уникнути повторення однієї з найбільших поразок Юнайтед у Лізі чемпіонів. Як гравець Керрік був фантастичним слугою клубу й залишається дуже поважною фігурою, але якщо й далі відтягувати неминуче, його спадщина руйнуватиметься.

Керрік нині — найбільша проблема Юнайтед, але головна проблема клубу — Глейзери, і вона не зникне, доки вони не підуть. До того ж останнім часом посилився тиск на INEOS. Утім після жахливого старту сезону Керрік просто не може далі працювати головним тренером: команда не перемагає сім матчів поспіль, а загалом має лише дві перемоги. Поразка від «Комо» виглядає тривожно, але вона точно відображає становище — ніхто реалістично не очікував, що Юнайтед привезе щось з Італії.

Гравці також мають взяти відповідальність. У кращому разі вони виглядали кепсько, а мова тіла Бруну Фернандеша останніми тижнями була жахливою. Капітан Юнайтед минулого сезону виграв звання гравця року за версією PFA і витягнув команду на третє місце, але тепер він далеко не на тому рівні. Навіть під час того чудового відрізку не було помітного стилю гри, який давав би надію, що форма збережеться надовго. Юнайтед покладався на контратаки, а цього сезону регрес став надто очевидним — команда цілком передбачувана.

Керрік теж має відповідати за результат: тактичної ідентичності немає, а його рішення часто викликають подив — зокрема нещодавнє використання Фернандеша на фланзі. Питання є й до тренерського штабу, до складу якого входять Джонні Еванс і Джонатан Вудгейт. Обидва — особисті друзі Керріка, які мають обмежені тренерські кваліфікації та досвід і не відповідають рівню клубу, який досі претендує на статус одного з найбільших у світі. Юнайтед — погано підготовлена команда без ідей, і немає жодних ознак, що ця тренерська група щось змінить. Ті, хто захищає Керріка, можуть згадувати слабку трансферну політику й серію травм, але сподіватися на покращення — самообман. Керівники клубу можуть спробувати відкласти рішення до міжнародної паузи наступного місяця, але уявити прогрес у серії з чотирьох складних матчів проти «Борнмута», «Роми», «Челсі» та «Астон Вілли» неможливо.