Регулятор може змусити «Манчестер Сіті» змінити власників

Справа «Манчестер Сіті» перейшла в нову площину: тепер ідеться не лише про санкції Прем’єр-ліги, а й про те, чи зможе клуб зберегти нинішніх власників. Голова Незалежного футбольного регулятора Девід Коган прямо заявив, що регулятор має повноваження вимагати продажу клубу, якщо власники не відповідатимуть встановленим законом стандартам.

Незалежний футбольний регулятор діє в межах Закону про футбольне управління 2025 року. Його інструменти не обмежуються попередженнями: за серйозних порушень він може усувати власників, призупиняти або відкликати ліцензії. Для «Сіті» це особливо чутливо, бо рішення у справі Прем’єр-ліги вже створило серйозний прецедент — навіть попри те, що апеляція ще попереду.

Минулого місяця клуб визнали винним за більшістю пунктів звинувачень у справі про фінансові порушення. У рішенні йдеться, що «Сіті» маскував платежі на £900 млн протягом дев’яти років, а низку домовленостей названо фіктивними угодами. Також стверджується, що вартість спонсорських угод штучно завищували, а кошти від власників з Абу-Дабі надходили в клуб через замасковані виплати, щоб обійти правила Прем’єр-ліги щодо витрат. Клуб подав апеляцію, і саме вона визначатиме наступний етап.

Коган не приховував масштабу повноважень. «Ми маємо повноваження попросити власника відійти від клубу, якщо вважаємо, що він керує клубом у спосіб, який не є належним, чесним або доброчесним», — сказав він. На уточнення, чи може власник просто відмовитися, відповідь була прямою: «Ні, у нас є абсолютні повноваження зробити це».

Історія виходить за межі одного клубу. Англійський футбол досі не мав регулятора з такими можливостями. Прем’єр-ліга може висувати звинувачення й карати за своїми правилами, тоді як Незалежний футбольний регулятор має ширший мандат — перевіряє, чи взагалі конкретні люди придатні володіти клубом і керувати ним. Тому розмова може перейти від штрафів і зняття очок до питань управління, контролю та довгострокової відповідальності.

Коган наголошує, що не хоче забігати наперед. Він звертає увагу на два важливі невідомі: санкції Прем’єр-ліги та те, що опубліковані висновки відредаговані. Іншими словами, публіка бачила лише частину картини. Повний текст і докази можуть вплинути на те, чи відкриє регулятор власне розслідування щодо причетних осіб.

«Є ще два елементи, які можуть з’явитися до апеляції і про які ми не знаємо», — сказав Коган. Далі він додав: «Я не дозволю втягнути себе в ухвалення будь-якого рішення з цього питання, доки ми не побачимо відповіді на всі ці запитання. Потім нам доведеться вирішити, чи проводити власне розслідування, зробити висновок і визначити, що робити. Забігати наперед було б колосальною помилкою».

Що це означає для «Манчестер Сіті»? Клуб має право на апеляцію, і до її завершення остаточні спортивні та регуляторні наслідки не визначені. Але сама апеляція не скасовує вже зроблених висновків — вона лише відтерміновує повні наслідки й залишає можливість для нових рівнів перевірки.

Є й політичний вимір. Енді Бернем уже заявляв, що його непокоїла б втрата власників з Абу-Дабі для Прем’єр-ліги, а уряд ОАЕ попереджав, що через рішення можуть згорнути мільярдні інвестиції. Це підвищує температуру навколо справи, але не має змінювати принцип: або правила й стандарти власності є однаковими для всіх, або їх немає.

Коган наполягає, що на регулятор не тиснули. За його словами, політичного тиску не було ні в цьому питанні, ні в інших, і він готовий негайно піти у відставку, якби ситуація змінилася. Це сильна заява — і саме така заява потрібна, щоб регулятор сприймали як незалежний орган, а не декорацію.

Далі почнеться найскладніше. Якщо апеляція підтвердить найсерйозніші висновки, Незалежному футбольному регулятору доведеться показати, чи його повноваження реальні, а не лише теоретичні. «Манчестер Сіті», Прем’єр-ліга й регулятор опинилися в тестовій справі для майбутнього футбольного управління в Англії. Загрозу примусового продажу можуть і не застосувати, але сам факт, що вона відкрито лунає, свідчить про серйозність моменту.

Для вболівальників це виснажлива ситуація: хочеться говорити про футбол, а доводиться стежити за відредагованими рішеннями, фіктивними угодами та питанням, чи може регулятор змусити клуб продати. І якщо апеляція не змінить ключових висновків, боротьба буде довгою й болісною — не лише за очки чи гроші, а за контроль над клубом і легітимність у сучасному футболі. Найгірше в цій історії — невизначеність.