Хабі Алонсо хотів Ліверпуль, а не Челсі — і тепер бачить наслідки

Здогадатися, що Челсі не був для Хабі Алонсо першим вибором серед нових клубів цього літа, зовсім не складно.

Іспанець свого часу творив дива в Байєрі з Леверкузена, але так і не знайшов себе в мадридському Реалі. Тим часом зорі начебто сходилися на його користь у Ліверпулі, його колишньому клубі: кволий другий сезон Арне Слота залишив вакансію на Енфілді.

Утім, усе склалося інакше. Сам Алонсо не виглядав щасливим від такого розвитку подій і в розмові з BBC Sport сказав, що його прихід у Челсі, а не в Ліверпуль, був радше питанням «термінів».

Перед цим ESPN писав, що Алонсо вимагав певних гарантій, перш ніж погодитися на роботу в Челсі, а AS недвозначно натякав: заповітною метою фахівця був саме Ліверпуль.

Чи варто дивуватися, що Алонсо не дуже хотів усього цього? Достатньо поглянути на хаос, у якому він опинився в Челсі після п'яти турів чемпіонату.

Лондонці бадьоро стартували, обігравши Фулгем і Брайтон у перших двох матчах, але при цьому примудрилися пропустити п'ять голів. Відтоді перемог немає, а після вчорашньої поразки 3:0 від Брентфорда їхній доробок сягнув 12 пропущених м'ячів за п'ять ігор — це найгірший захист у вищому дивізіоні.

Невідомо, чи Челсі виконав ті гарантії, яких, імовірно, просив Алонсо, але вихід на поле 16-річного півзахисника Магді Ніколл-Джазулі можна вважати доволі прозорим натяком, що ні. Це відчайдушний заклик дати йому кращий склад для роботи — і тут він має рацію.

Проблема Алонсо в іншому: він мав усвідомлювати, куди йде. Для тренера, який явно орієнтований на проєкти й розквітнув саме в такому середовищі — розумному, терплячому, загалом добре керованому клубі на кшталт Байєра, — чому він потім погодився на роботу там, чия модель є цілковитою протилежністю цьому?

Ще рано робити остаточні висновки, але старт сезону для Челсі, який знову вклав чималі кошти, виходить напрочуд поганим. Клуб навіть продемонстрував готовність брати більш перевірених виконавців — Моргана Роджерса й Максанса Лакруа, — хоча за божевілля з Джорданом Гендерсоном і Денні Велбеком їм точно не варто додавати балів.

Скільки це може тривати? Ми знаємо, що Челсі не боїться натиснути на курок за перших ознак негараздів. Тож Алонсо, якому так потрібен час, аби накласти власний відбиток на цей склад і впровадити зовсім іншу тактичну філософію, знову його не отримає.

Власне, з огляду на те, наскільки сам Алонсо, схоже, сумнівався в цій роботі, мабуть, для всіх сторін буде краще розійтися раніше, ніж пізніше, а не розтягувати страждання довше, ніж потрібно.