Лофтус-Роуд

«Лофтус-Роуд» у Шепердс-Буш на заході Лондона — домівка «Квінз Парк Рейнджерс» з 1917 року. Уперше на цьому полі зіграли 11 жовтня 1904-го: тут виступав аматорський «Шепердс-Буш», розформований під час Першої світової, а QPR перебралися сюди, коли армія 1915 року реквізувала їхній стадіон у Парк-Роялі. Тоді це було відкрите поле з павільйоном, і 1919 року одну з трибун Парк-Роялу розібрали й перевезли сюди — вона лишалася єдиною накритою трибуною аж до 1968-го. Двічі, у 1931–1933 роках і в сезоні 1962/63, клуб пробував переїхати на сусідній «Вайт-Сіті», але щоразу повертався.

1938 року за воротами з боку Лофтус-роуд звели накриту терасу на шість тисяч місць, яку відкрив лейборист Герберт Моррісон, і місткість зросла до 30 тисяч. 1948-го, після перемоги в Третьому дивізіоні (Південь), клуб викупив стадіон разом із 39 будинками на сусідніх вулицях, хоча наприкінці 1950-х будинки довелося продати. Між 1968 і 1981 роками арену повністю перебудували — трибуна Саут-Африка-роуд, нова Еллерслі-роуд, Скул-Енд і Лофтус-Роуд-Енд, — і вона стала однією з найсучасніших у Британії. Рекорд відвідуваності — 35 353 глядачі — встановили 27 квітня 1974 року на матчі з «Лідс Юнайтед».

1981 року «Лофтус-Роуд» першим у британському професійному футболі отримав штучне поле «Омнітерф». Воротар Пітер Гакер казав, що це по суті килим на двох футах бетону, через який після стрибків лишаєшся без шкіри, а критики пояснювали успіхи QPR — два фінали кубків і титул чемпіона Другого дивізіону — саме перевагою незвичного газону. Тренер Террі Венейблз нібито давав суперникам тренуватися на сухому полі, а перед матчем його зволожували, щоб м’яч поводився інакше. 1988 року штучне покриття прибрали через зміну правил, а 1985-го тут Баррі Макгіган відібрав у Еусебіо Педроси титул чемпіона світу WBA в напівлегкій вазі.

Наприкінці 1990-х компанія-власниця опинилася в боргах, а 2001-го, коли клуб потрапив під зовнішнє управління, йому загрожували продаж стадіону, переїзд до Мілтон-Кінса чи злиття з «Вімблдоном», проте фанатський траст відстояв «Лофтус-Роуд», а мільйон фунтів від «Фулгема» за право грати тут у 2002–2004 роках, поки перебудовували «Крейвен Коттедж», допоміг подолати кризу. 2019 року стадіон на три роки отримав ім’я Фонду Кіяна Принса — колишнього вихованця академії QPR, убитого 2006-го, — а трибуну Еллерслі-роуд перейменували на честь Стенлі Боулза. Нині арена вміщує 18 439 глядачів, з 2022 року в кількох секторах знову можна вболівати стоячи, а за угодою з MATRADE вона зветься «МАТРЕЙД Лофтус-Роуд».