Еджлі Парк

«Еджлі Парк» у Стокпорті збудували 1891 року для регбійного клубу «Стокпорт», а землю для спорту ще раніше подарувала місту родина Сайксів, власники відбілювальної фабрики. «Стокпорт Каунті» переїхав сюди з Грін-лейн 1902 року, бо після вступу до Футбольної ліги потребував більшої арени, і в першому матчі зіграв унічию 1:1 з «Гейнсборо Триніті»; регбійний клуб припинив існування вже наступного року. 1932-го Сайкси продали стадіон «Каунті» за 1 600 фунтів.

1935 року дерев’яна головна трибуна згоріла разом з усіма клубними архівами, і «Каунті» довелося не лише відбудовувати стадіон, а й заново збирати відомості про свої результати та склади. Нову трибуну з цегли й сталі звели наступного року; вона завдовжки лише близько 75 ярдів, стоїть посередині бровки, а 2012-го її назвали на честь покійного тренера Дені Бергари. Рекорд — 27 833 глядачі — встановили 1950 року на матчі п’ятого раунду Кубка Англії з «Ліверпулем», а прожектори 1956-го відкрили товариською грою з нідерландською «Фортуною '54».

14 січня 1958 року стадіон одного дня прийняв одразу два матчі збірної Англії: тренувальні ігри перенесли сюди з «Мейн Роуд», бо там замерзло поле, і Англія зіграла 2:2 з командою «Манчестер Сіті», а потім основний склад обіграв молодіжну збірну 1:0. 1978 року тут пройшов фінал чемпіонату світу з лакросу. Після пожежі на «Веллі Перейд» 1985-го з «Еджлі Парку» поступово прибрали всі дерев’яні конструкції та стоячі тераси, і до 2001 року він став повністю сидячим, а 1995-го голова клубу Брендан Елвуд звів двоярусну трибуну Чідл-Енд на 5 044 місця — майже стільки ж, скільки три інші разом.

У 2003–2012 роках тут грав і регбійний «Сейл Шаркс». 2015 року, щоб стадіон не знесли під забудову, міська рада Стокпорта викупила його приблизно за два мільйони фунтів, а 2022-го клуб отримав його в оренду на 250 років. Нині «Еджлі Парк», якого фанати скорочено звуть «ЕП», вміщує 10 900 глядачів, з сезону 2025/26 на верхніх рядах Чідл-Енду можна вболівати стоячи, а з 2025 року стадіон розширюють приблизно до 18 тисяч місць.