Блумфілд-Роуд

«Блумфілд Роуд» — третій стадіон в історії «Блекпула» і його домівка з 1901 року. Спершу поле звалося Гемблс-Філд на честь фермера-власника, і тут грав клуб «Саут Шор»: перший офіційний матч відбувся 21 жовтня 1899 року, коли трибуну ще не добудували, а лайнсменам доводилося відганяти глядачів від бровки. У грудні 1899-го «Блекпул» об’єднався з «Саут Шор», перебрався на його поле й перейменував його на «Блумфілд Роуд», хоча ще два сезони здебільшого грав у парку розваг Райкс-Голл: першу перемогу в лізі на новому місці, 3:1 над «Донкастер Роверз», здобули лише 12 жовтня 1901 року.

Спершу тут була лише невелика дерев’яна трибуна на триста місць, а тогочасна преса скаржилася, що поле нагадує колись зоране й до нього незручно добиратися. 1906 року звели північну трибуну Мотор, і «Блумфілд Роуд» став одним із небагатьох стадіонів Англії з трибунами з усіх чотирьох боків. Пожежа 1917-го знищила західну трибуну, а після виходу до Першого дивізіону 1930 року місцеві жителі зібрали гроші на величезну терасу на 12 тисяч стоячих місць, і місткість перевищила 30 тисяч. Рекорд — 38 098 глядачів — встановили 17 вересня 1955 року, коли «Блекпул» обіграв «Вулвергемптон» 2:1.

Від 1960-х стадіон майже не змінювався, а колишній голова Оуен Ойстон кілька разів пропонував збудувати нову арену на 40 тисяч місць на фермі Віндайк — 1993 року проєкт стадіону з розсувним дахом він подав разом із сером Стенлі Метьюзом, але жоден план не втілився. Натомість у 2000–2001 роках знесли Спіон Коп і західну трибуну, а поле трохи змістили, щоб звільнити місце для розширення. Нову західну трибуну відкрили 6 серпня 2002 року товариським матчем із «Блекберн Роверз».

2 травня 2010-го на нічию з «Брістоль Сіті», яка вивела «Блекпул» у плей-оф, прийшли 12 296 глядачів — найбільше за тридцять років, а після виходу до Прем’єр-ліги тренер Ієн Голловей подякував фанатам за те, що стадіон став місцем, де можна почуватися в безпеці й бути собою. Перед дебютом в еліті 2010 року звели тимчасову Східну трибуну, яка стоїть досі. Три постійні трибуни носять імена легенд клубу — Стена Мортенсена, Джиммі Армфілда та сера Стенлі Метьюза, а білі крісла на них складаються в «B.F.C.», «ARMFIELD» і прізвисько «SEASIDERS». 2005 року «Блумфілд Роуд» прийняв три матчі жіночого чемпіонату Європи.