Стемфорд Бридж

Стемфорд Бридж відкрили 1877 року у Фулгемі, на заході Лондона, для Лондонського атлетичного клубу — і майже тридцять років тут займалися переважно легкою атлетикою. 1904-го оренду придбали брати Гас і Джозеф Мірс: вони хотіли проводити великі професійні матчі й запропонували арену «Фулгему», але той відмовився з фінансових причин. Тоді господарі заснували власний клуб — «Челсі», і відтоді команда жодного разу не змінювала домашню арену. Щоб пристосувати її до футболу, проєкт доручили архітекторові Арчібальду Літчу: спочатку це була бігова доріжка з газоном посередині й єдиною критою східною трибуною на п’ять тисяч місць, а задумана місткість сягала близько ста тисяч — Стемфорд Бридж став другим за розміром стадіоном Англії після Крістал Пелес.

Офіційний рекорд відвідуваності — 82 905 глядачів на ліговій грі «Челсі» з «Арсеналом» 12 жовтня 1935 року. Ще люднішим став товариський матч 1945-го проти московського «Динамо»: за оцінками, понад сто тисяч людей набилося подивитися гру, що закінчилася нічиєю 3:3, і глядачі стояли на доріжці для собак і на дахах трибун. У 1920–1922 роках тут грали фінали Кубка Англії, а в сімдесятих реконструкція вийшла з-під контролю: нову східну трибуну звели зі зміщенням приблизно на двадцять метрів відносно поля, решту стадіону не чіпали ще два десятиліття, і клуб двічі вилітав до Другого дивізіону. Коли Кен Бейтс купив «Челсі» 1982-го за один фунт, земля йому не дісталася — повернути її вдалося лише після банкрутства забудовників на початку дев’яностих.

Після звіту Тейлора 1990 року Стемфорд Бридж перебудували на сучасну арену з місцями лише для сидіння: бігову доріжку прибрали, чотири критих трибуни присунули впритул до поля, і шум уболівальників тепер не розсіюється. З півночі стоїть трибуна Метью Гардінга, названа на честь директора, чиї інвестиції змінили клуб на початку дев’яностих і який загинув у катастрофі гелікоптера 22 жовтня 1996 року. На півдні — «Шід-Енд», колись тераса для найзапекліших уболівальників на Фулгем-роуд; 2006-го прах Пітера Осгуда поховали під одинадцятиметровою позначкою з боку цієї трибуни, а біля західної трибуни стоїть його статуя роботи скульптора Філіпа Джексона. Східна трибуна лишилася єдиною частиною, що пережила велику перебудову дев’яностих: саме тут тунель, роздягальні й лавки запасних.

Сьогодні Стемфорд Бридж має 40 044 місця й лишається дванадцятим за місткістю футбольним стадіоном Англії. Поле, турнікети й права на назву клубу належать організації власників поля «Челсі», створеній саме для того, щоб арену не могли викупити забудовники. Роман Абрамович дав згоду на розширення до 55–60 тисяч місць: 2017-го рада Гаммерсміта і Фулгема та мер Лондона Садік Хан схвалили проєкт бюро «Герцог і де Мерон», але 31 травня 2018-го клуб заморозив будівництво через несприятливі умови для інвестицій. Від сезону 2026/27 жіноча команда «Челсі» гратиме тут усі домашні матчі, а чоловіча, не потрапивши до єврокубків, прийматиме на цій арені домашні ігри донецького «Шахтаря» в ліговій фазі Ліги чемпіонів.