Селгерст Парк

«Селгерст Парк» стоїть у Селгерсті, у лондонському районі Кройдон, і є домашньою ареною «Крістал Пелес» у Прем'єр-лізі. Ділянку на місці колишньої цегельні клуб купив 1922 року в залізничної компанії за 2750 фунтів, хоча почав домагатися цієї землі ще 25 лютого 1919-го. За проєктом шотландця Арчибальда Лейтча арену звела фірма «Гамфріз» із Кенсінгтона приблизно за 30 тисяч фунтів, а 30 серпня 1924 року її офіційно відкрив лорд-мер Лондона. Тоді стояла лише нинішня головна трибуна, ще недобудована через страйк, тож у першому матчі «Крістал Пелес» поступився «Венсдей» 0:1 на очах 25 тисяч уболівальників.

На День святого Давида 1926 року тут зустрілися збірні Англії та Уельсу; згодом проводили аматорські матчі Англії, різні фінали, а 1948-го — два поєдинки літньої Олімпіади. Поза футболом тут влаштовували бокс, а також велополо наприкінці 1940-х і крикет та концерти в 1980-х. Перші прожектори встановили 1953-го, а за дев'ять років замінили новим освітленням — і саме під цими вогнями «Реал Мадрид» уперше зіграв у Лондоні, що для «Крістал Пелес», який тоді виступав у Третьому дивізіоні, було справжньою подією. До 1969-го, коли клуб уперше вийшов до Першого дивізіону, стадіон майже не розбудовували: тоді з'явилася трибуна Артура Вейта, названа на честь багаторічного голови, будівельника за фахом, який сам працював на майданчику.

Закон 1975 року про безпеку спортивних споруд змусив розділити терасу Голмсдейл-роуд, улюблене місце домашніх уболівальників, на три секції. Влітку 1981-го стоячу зону головної трибуни обладнали сидіннями, а тил тераси Вайтгорс-лейн разом із сусідньою землею продали мережі «Сейнсбері» за два мільйони фунтів — цей кінець фактично зменшився вдвічі й пізніше став сімейною трибуною. 1985 року «Чарльтон Атлетик» став тимчасовим орендарем: разом із «Крістал Пелес» вони стали першими ліговими клубами Англії, які домовилися ділити арену, а з 1991-го до 2003-го поле орендував «Вімблдон». Рекордну явку — 51 482 глядачі — зафіксували 1979 року, коли «Крістал Пелес» обіграв «Бернлі» 2:0 і став чемпіоном Другого дивізіону; антирекорд Прем'єр-ліги — лише 3039 осіб на матчі «Вімблдона» з «Евертоном» 26 січня 1993-го.

Терасу Голмсдейл знесли 1994-го й за рік замінили двоярусною трибуною на 8500 місць, тоді ж змінили обшивку даху головної трибуни, бо стара протікала, і довгі роки це лишалося останньою великою роботою на стадіоні. У червні 2010-го консорціум CPFC 2010 купив і клуб, і арену, тож вони знову опинилися в одній компанії — уперше від 1998 року. 2018 року клуб оголосив реконструкцію за 100 мільйонів фунтів: головну трибуну планують замінити трирівневою на 13 500 місць зі скляним фасадом, натхненним оригінальним Кришталевим палацом, а місткість арени підняти до 34 тисяч. Спершу роботи відклали через пандемію та розбудову академії в Бекенгемі, згодом — через спротив знесенню будинків на Вудерсон-клоуз, який владнали угодою про житло на заміну для мешканців; у серпні 2024-го рада Кройдона знову схвалила розширення, демонтаж почали в червні 2026-го, а завершити все планують на початок 2029-го.