Елленд Роуд

Елленд Роуд стоїть у Бістоні в Лідсі, у Західному Йоркширі, і від 1919 року є домашньою ареною Лідс Юнайтед. Ділянку біля підніжжя пагорба Бістон-Гілл колись тримала броварня «Бентлі» й називала її «Олд Пікок Граунд» — за пабом навпроти; звідси прізвисько «Павичі», яке носили і Лідс Сіті, і Юнайтед. Першим господарем став регбійний клуб «Голбек»: він купив землю за 1100 фунтів, а 23 квітня 1898 року тут відбувся перший офіційний футбольний матч — фінал Кубка Західного Йоркширу, у якому Ганслет обіграв Гаррогейт 1:0. Після краху «Голбека» поле 1904-го орендував новостворений Лідс Сіті, а 1920 року «Йоркширські аматори» продали його щойно утвореному Лідс Юнайтед за 250 фунтів, урятувавши арену від задуму викопати глину й звести цегельню.

У 1920-х з’явилися знайомі контури поля: південну терасу накрили дерев’яним дахом і прозвали «Скретчинг-Шед», на сході виросла трибуна Лоуфілдс, а за північними воротами постав Коп. 27 грудня 1932 року 56 796 глядачів зібралися на матч з майбутнім чемпіоном Арсеналом — цей рекорд протримався майже 35 років; абсолютний максимум, 57 892, зафіксували 15 березня 1967-го в переграванні п’ятого раунду Кубка Англії проти Сандерленда. У перші години 18 вересня 1956-го пожежа випалила Західну трибуну разом з офісами, роздягальнями й клубними архівами; нову споруду за 180 тисяч фунтів відкрили вже наступного сезону. За часів Дона Реві арена вперше потрапила в телеефір — 20 березня 1965-го Лідс обіграв Евертон 4:1, — Коп замінили на Гелдерд-Енд, а 1974-го на місці старого сараю звели Південну трибуну.

Чотири трибуни нині носять імена клубних легенд: північна — Дона Реві, східна — Джека Чарлтона, південна — Нормана Гантера, західна — Джона Чарлза. Східну 1993 року звели на місці Лоуфілдс за 5,5 мільйона фунтів: тоді це була найбільша консольна трибуна світу; після звіту Тейлора до сезону 1994–95 уся арена стала сидячою, а Гелдерд-Енд назвали на честь Реві. Біля стадіону стоїть пам’ятник капітанові Біллі Бремнеру, встановлений 1999-го, і статуя Реві 2012 року — до сорокаріччя перемоги в Кубку Англії. Сер Алекс Фергюсон називав Елленд Роуд найстрашнішим для суперників майданчиком Європи; арена приймала півфінали Кубка Англії, матчі збірної Англії та три зустрічі групи B на Євро-96 за участю Іспанії, а також регбійні фінали й концерти Queen, U2 і Kaiser Chiefs.

Сьогодні Елленд Роуд вміщує 37 633 глядачі й посідає чотирнадцяте місце за місткістю серед футбольних стадіонів Англії; сучасний рекорд відвідуваності — 40 287 на матчі Прем’єр-ліги з Ньюкасл Юнайтед 22 грудня 2001 року. Клуб не раз втрачав і повертав арену: 1982-го продав її міській раді за 2,5 мільйона фунтів, 1998-го викупив назад, а в червні 2017-го Андреа Радріццані знову придбав стадіон за 20 мільйонів фунтів. У липні 2024-го Лідс Юнайтед оголосив, що від березня знову є повним господарем поля, а міська рада за клопотанням уболівальницького трасту визнала арену об’єктом громадської цінності. У січні 2026-го рада дозволила розширення приблизно до 53 тисяч місць: західну й північну трибуни суттєво перебудують, роботи на Західній трибуні почалися в червні 2026-го й мають завершитися 2030 року.