Енфілд

Енфілд відкрили 1884 року на землі дрібного землевласника Джона Оррелла: він за невелику оренду віддав поле «Евертону», який пішов із Прайорі-Роуд через шум на матчах. Першу гру тут зіграли 28 вересня 1884-го — «Евертон» обіграв «Ерлстаун» 5:0, а невдовзі поле вже вважали ареною міжнародного класу: тут відбувся матч Англії з Ірландією. У сезоні 1890–91 «Евертон» став першим чемпіоном ліги на цьому полі, але 1892-го суперечка між президентом Джоном Гоулдінгом і комітетом про викуп землі та управління клубом закінчилася переїздом на «Гудісон Парк». Гоулдінг залишився з порожнім стадіоном і заснував «Ліверпуль», який відтоді грає тут удома, а свою першу гру, товариську проти «Ротергем Таун», виграв 7:1 при двохстах глядачах.

У 1895-му на місці нинішньої Головної трибуни звели нову споруду за проєктом Арчибальда Літча, а після другого чемпіонства «Ліверпуля» 1906 року вздовж Волтон-Брек-Роуд постала трибуна Спіон Коп — журналіст Ернест Едвардс назвав її на честь пагорба в Південній Африці, де в англо-бурській війні загинули понад триста солдатів, чимало з них були з Ліверпуля. 1928-го Коп розширили до тридцяти тисяч стоячих місць під дахом: це була найбільша така трибуна в країні, а поруч поставили щоглу з пароплава «Грейт Істерн», яка досі служить флагштоком. 1973-го стару Головну трибуну частково розібрали й розширили вглиб; після трагедії на Гіллсборо 1989-го, де загинули 97 вболівальників «Ліверпуля», доповідь Тейлора рекомендувала зробити всі англійські стадіони сидячими, і 1994-го Коп перебудували — місць стало значно менше. Рекорд відвідуваності, 61 905 глядачів, встановили 1952 року в кубковому матчі проти «Вулвергемптон Вондерерз».

Саме Коп — найславетніша трибуна Енфілда: тут збираються найгучніші вболівальники, яких звуть копайтами, і в другому таймі «Ліверпуль» традиційно атакує в бік цієї трибуни. Дві брами названі на честь Білла Шенклі та Боба Пейслі; на брамі Шенклі — слова гімну «You'll Never Walk Alone», а біля арени стоять пам'ятники обом: скульптуру Шенклі відкрили 1997-го біля Копа, Пейслі — 2020-го біля Головної трибуни. Над тунелем висить напис «THIS IS ANFIELD», який установив ще Шенклі, щоб бентежити суперників і приносити удачу своїм, і гравці досі торкаються його, виходячи на поле. Поруч горить вічний вогонь меморіалу Гіллсборо, а чотири трибуни — Спіон Коп, Головна, сера Кенні Далгліша й Енфілд-Роуд — складають п'ятий за місткістю футбольний стадіон Англії.

2002 року «Ліверпуль» запропонував звести нову арену в сусідньому Стенлі-парку, але після приходу «Фенвей Спортс Груп» 2010-го вирішили залишитися й розширювати Енфілд. Нову Головну трибуну відкрили 9 вересня 2016-го, і місткість зросла до 54 074; реконструкція Енфілд-Роуд 2024 року підняла її понад 61 тисячу, тож нині тут 61 276 місць. Колишню трибуну Кемлін-Роуд, 1992-го названу «Сентенарі» на сторіччя клубу, 2017-го перейменували на честь сера Кенні Далгліша. Енфілд приймав матчі Євро-1996, але через газон, коротший за вимоги УЄФА, від 2006-го не може проводити матчі збірної Англії, фінали єврокубків і турніри УЄФА.