Родні Перейд

«Родні Перейд» стоїть на східному березі річки Аск у центрі Ньюпорта, за кілька хвилин пішки від вокзалу. Це третя найстаріша арена у Футбольній лізі після «Рейскорс Граунд» і «Діпдейла»: 1877 року Ньюпортський атлетичний клуб отримав цю землю від віконта Тредегара для крикету, тенісу, регбі та легкої атлетики. У жовтні 1879-го регбійні «Ньюпорт» і «Кардіфф» зіграли тут при штучному освітленні — це було перше поле в Уельсі з прожекторами. Стадіон приймав матчі збірної Уельсу з регбі, а з 1901 по 1934 рік — ще й крикетний клуб графства Монмутшир.

Протягом більшої частини історії «Родні Перейд» був регбійним стадіоном: тут грав «Ньюпорт», а з 2003 року — і регіональна команда «Драгонс». 2007 року оголосили план перебудови до 15 000 місць, однак реалізували лише частину: в жовтні 2011-го відкрилася нова Східна трибуна «Біслі». Сьогодні вздовж бровок стоять дві криті трибуни — двоярусна Західна «Кендлстон», нижній ярус якої відведено під стоячі місця, і повністю сидяча Східна, з якої телекамери часто показують захід сонця над центром Ньюпорта.

Регулярний футбол прийшов сюди лише в травні 2012 року, коли «Ньюпорт Каунті» переїхав зі стадіону «Ньюпорт Стедіум», а 2013-го клуб уклав десятирічну оренду. Найбільшою проблемою довго залишався газон: наприкінці 2016-го матчі з «Барнетом» і «Моркамом» довелося зупинити в перерві через затоплене поле, а 2021 року «Ньюпорт Каунті» переносив дві домашні гри на стадіон «Кардіфф Сіті». Після реконструкції з гібридним покриттям усе змінилося, і працівники стадіону двічі поспіль отримали нагороду за найкраще поле Ліги два. Рекорд відвідуваності футбольного матчу — 9 836 — встановили 2018 року в четвертому раунді Кубка Англії проти «Тоттенгема».

Стадіон кілька разів змінював власників: 2017 року регбійний «Ньюпорт» продав його Валлійському регбійному союзу, а 2023-го арену разом із «Драгонс» придбав консорціум на чолі з колишнім гендиректором Just Eat Девідом Баттрессом. У липні 2024 року «Ньюпорт Каунті» підписав нову оренду на десять років. На розі вулиць Родні-роуд і Графтон-роуд стоять Меморіальні ворота 1923–24 років на честь членів атлетичного клубу, загиблих у Першій світовій: їхні імена викарбувані на бронзових панелях, а 2020 року ворота отримали статус пам'ятки архітектури.