Сіті Граунд

«Сіті Граунд» стоїть на березі Тренту у Вест-Бріджфорді й від 1898 року приймає домашні матчі «Ноттінгем Форест»: це вже сьома арена клубу, заснованого 1865-го. Ділянку на південному березі річки запропонувала міська рада, коли попередній майданчик вирішили віддати під забудову; саму землю місту ще 1551 року дарував Едвард VI. На переїзд треба було три тисячі фунтів — клуб продав облігації по п’ять фунтів і зібрав понад дві тисячі, а чимало власників так і не пред’явили папери до викупу, фактично зробивши пожертву. Офіційно стадіон відкрили 3 вересня 1898-го матчем Першого дивізіону проти «Блекберн Роверс» при п’ятнадцяти тисячах глядачів; газон тоді називали одним із найкращих у країні завдяки членові комітету Вільяму Барділлу, садівникові, який вибрав ґрунт на два фути вглиб, уклав дренаж із клінкеру й привіз добірний дерн баржею з Редкліфф-он-Трент.

Невдовзі після відкриття арену охоче обирали для великих матчів: тут пройшли чотири півфінали Кубка Англії між 1899-м і 1905-м та матч збірних Англії та Уельсу 1909-го, а 1922-го саме тут уперше з’явилися еліптичні штанги. Війна й повінь не пощадили стадіон — у ніч на 9 травня 1941-го бомбардування пошкодило поле, а в березні 1947-го Трент вийшов з берегів так, що вода сягала поперечок і по газону плавали лебеді. Після війни трибуни нарощували: 12 жовтня 1957-го Східну відкрили грою проти «малюків Басбі» з «Манчестер Юнайтед», і тоді встановили рекорд 47 804 глядачі; абсолютний максимум, 49 946, зафіксували в жовтні 1967-го, коли «Форест» обіграв той самий «Юнайтед» 3:1. 24 серпня 1968-го під час матчу з «Лідс Юнайтед» зайнялася Головна трибуна: з понад 31 тисячі глядачів ніхто не постраждав, але вогонь знищив трофеї, архіви й клубні реліквії.

У серпні 1980-го за 2,5 мільйона фунтів відкрили нову трибуну на десять тисяч місць — її звели з коштів тріумфальної епохи Браяна Клафа, коли клуб вигравав чемпіонат Англії, Кубки ліги й Кубки європейських чемпіонів. Згодом її назвали трибуною Браяна Клафа, а Головну 2015-го присвятили його помічникові Пітеру Тейлору; саме на цій трибуні вперше у футболі виклали назву клубу білими кріслами на червоному тлі. Після трагедії на «Гіллсборо», де «Форест» був суперником «Ліверпуля», звіт Тейлора зобов’язав клуби двох вищих дивізіонів перейти на виключно сидячі місця: на початку дев’яностих перебудували трибуну Бріджфорд, а Трент-Енд — до Євро-1996, коли арена приймала матчі чемпіонату Європи. Від «Медоу Лейн», арени сусідів «Ноттс Каунті», «Сіті Граунд» відділяють лише 270 метрів через Трент — це найближча пара професійних стадіонів в Англії й друга у Сполученому Королівстві.

Нині «Сіті Граунд» вміщує 31 212 глядачів, а після повернення «Форест» до Прем’єр-ліги арену підновили: з’явилися нові вивіски, екрани високої чіткості, зони безпечного стояння й навіть невелика трибуна з морських контейнерів приблизно на п’ятсот місць у куті між Трент-Ендом і трибуною Браяна Клафа. У 2019-му клуб продовжив оренду землі на 250 років, а у вересні 2024-го власник Евангелос Марінакіс підтвердив, що команда залишиться саме тут. У листопаді 2025-го оголосили плани довести місткість до 52 500 місць — наростити трибуни Пітера Тейлора, Браяна Клафа й Трент-Енд. Документи на забудову подали в грудні, а підготовчі роботи сподіваються розпочати влітку 2026-го, якщо отримають дозвіл.