Вестон Гоумс Стедіум

«Лондон Роуд», нині за спонсорською угодою «Вестон Гоумз Стедіум», — домівка «Пітерборо Юнайтед» у районі Флеттон на південному березі річки Нін. Стадіон відкрили на початку 1890-х з однією дерев’яною трибуною на 250 місць, а 1923 року її замінили трибуною на 650. Арена належала міській раді й відійшла клубу після його заснування 1934 року. Під час війни рада ледь не розірвала оренду, але 1942-го двоє людей сплатили 50 фунтів боргу за клуб і врятували його, а в 1950-х рада продала стадіон «Пітерборо».

Тоді ж почалася масштабна розбудова: 1953–1954 років обидві торцеві тераси накрили дахами, а 1956-го позаду старої дерев’яної трибуни звели нову головну на 2 404 місця — після знесення старої між трибуною й полем лишився 30-ярдовий проміжок, тож наступного сезону поле посунули. Прожектори ввімкнув 1960 року голова Футбольної ліги Джо Річардс, а першим матчем під ними стала гра з «Арсеналом». Рекорд відвідуваності — 30 096 — встановили 1965 року на кубковому матчі зі «Свонсі Таун», коли стадіон був здебільшого стоячим.

Після виходу до Першого дивізіону 1992 року головну трибуну мусили зробити сидячою за вимогами доповіді Тейлора: 700 крісел купили вживаними в «Лестера», який саме перебудовував «Філберт-стріт», а ще 300 — у «Міллволла», що переїжджав на новий стадіон. До кінця сезону 1995/96 на місці відкритої тераси Глеб-Роуд виросла двоярусна південна трибуна на п’ять тисяч місць, на яку Футбольний фонд дав близько 900 тисяч фунтів, а 2014 року замість тераси Мойс-Енд звели нову східну трибуну.

Нині «Лондон Роуд» вміщує 13 511 глядачів, а найбільше після скорочення місткості — 14 110 — прийшло 2009 року на матч із «Лестер Сіті». Улітку 2022-го на традиційній домашній терасі Лондон-Роуд-Енд встановили 2 175 місць із поручнями для безпечного вболівання стоячи. Арену включили до заявки Англії на жіночий Євро-2021, але вона не відповідала вимогам УЄФА, а розмови про новий стадіон, які голова клубу Даррах Макентоні обіцяв після виходу до Чемпіоншипу 2009 року, затихли після вильоту.